Соляна кімната

Дихання — одна з життєвих функцій організму.

Саме завдяки диханню ми можемо забезпечувати свої клітини необхідним киснем та підтримувати важливі процеси у нашому тілі.

При захворюваннях, що заважають нормальному диханню, страждають усі органи, а найбільше — мозок, і відповідно, порушується робота всього організму. Негативного впливу на дихальну систему сучасна людина отримує понад норму. Це і тютюнопаління (як активне, так і пасивне), викиди в атмосферу вихлопних газів, відходів виробництва, вплив алергенів, які містить в собі побутова хімія, аерозольні дезодоранти, тощо.

В наш час особливе місце у лікуванні органів дихання займає галотерапія. Характерними ознаками якої є:

• обов’язкова наявність в галокамері сольового аерозолю, в достатній кількості для отримання терепевтичного ефекту. Це можливо лише при умові, що аерозоль подається в камеру за допомогою спеціальних приладів — галогенераторів;
• обов’язкове заcтосування сухого сольового аерозолю. Наукою доведено, що сухий сольовий аерозоль має більший терапевтичний ефект;
• обов’язкове застосування аерозолю респірабельної фракції, тобто коли частинок розміром від 1 до 5 мікрон не менше 85-90%. Саме ця частина респірабельної фракції найбільш ефективно діє на дихальні шляхи;
• обов’язкове управління аерозольним середовищем — найперше концентрацією аерозолю — вміст сольового аерозолю в 1 кубічному метрі повітря галокамери. Саме це і забезпечить індивідуальний підхід до кожного пацієнта, залежно від віку, захворювання та стадії.

Лікарями Ужгородського алергологічного центру та вченими Українського інституту медичної реабілітації та курортології був розроблений метод штучного створення мікроклімату соляних шахт. Цей засіб дозволив лікувати хворих навiть і там, де немає природних спелеокурортів. Показання та протипокази до лікування в штучних печерах та шахтах ідентичні до природних.

Цей засіб лікування в першу чергу застосовується:

• при хронічних захворюваннях органів дихання: бронхіти, пневмонії, бронхіальна астма;
• при хронічних запальних процесах ЛОР-органів: риніти, синусити, гайморити, хронічні запалення мигдаликів, тонзиліти, ларингіти.

Лікувальний ефект покращується від сеансу до сеансу. Досягнутий результат зберігається, результати від послідуючих сеансів нашаровуються, покращуючи лікувальний ефект.
Звикання до цієї лікувальної методики немає.

Сеанс галотерапії у нашому закладі проводиться в кімнаті, де повітря насичується сольовим аерозолем від 5 до 55 мг/м³, за допомогою галогенератора HALOMED, модель GDA-01.17, який розпилює справжню солотвинську сіль подрібнену до 2-5 мікрон.

Тривалість процедури:

• 1 сеанс — 30 хв;
• 2 сеанс — 45 хв;
• наступні — 60 хв.

Кількість процедур:

• для профілактики — 10-20 процедур;
• для лікування- 15 і більше.

Діти до 7 років можуть відвідувати соляну кімнату безкоштовно, але у супроводі дорослих.
Як факт — в 90 випадків курси галотерапії захищають дітей на 5-7 місяців від ГРВІ та грипу, а решта 10 — дітей легше переносять хворобу і швидше одужують.
Діти побувавши в соляній кімнаті стають більш захищеними від випадкових застуд та вірусів грипу, а їх організм починає сильніше протистояти хвороботворним подразникам.
Фахівці стверджують, що серію з 10-15 сеансів можна прирівняти до відпустки проведеної на морському або гірському курорті.

ПОКАЗАННЯ ДО ВІДВІДИН СОЛЯНОЇ КІМНАТИ:

БРОНХОЛЕГЕНЕВА СИСТЕМА

• бронхіальна астма із будь-якими клінікопатогенетичними варіантами перебігу;
• рецидивуючий бронхіт;
• гоcтрий бронхіт (більш ніж 2 тижні);
• силікоз.

ЛОР-ОРГАНИ

• вазомотрні та алергічні ринусопатії;
• хронічні фарингіти;
• хронічний та гострий тубоотити.

ПАТОЛОГІЯ ШКІРЯНИХ ПОКРИВІВ

• атопічний дерматит в стадії стабілізації;
• екзема;
• жирна себорея;
• гнійничкові ураження шкіри, вугрі.

З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ

• частих ГРВІ, грипу;
• частих гострих бронхітів, пневмоній;
• хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів;
• полінозу;
• кашлю, повязаного з курінням, впливом виробничих полютантів.

ПРОТИПОКАЗИ

• виражене загострення захворювань бронхолегеневої системи;
• грип, ГРВІ з високою лихоманкою, інтоксикацією;
• кровохаркання;
• перенесений туберкольоз легень з залишковими багатофункціональними змінами;
• перенесений абсцес легень із залишковими явищами;
• емфізема, дифузний пневмосклероз з ознаками ХЛН третього ступеня;
• гіпертонічна хвороба другої та третьої стадії;
• хронічна коронарна недостатність;
• гострі та хронічні захворювання нирок;
• наявність або підозра на новоутворення;
• під час другої половини вагітності.